Заборона хлорпірифосу в ЄС: що чекає на українських аграріїв

Заборона хлорпірифосу в ЄС: що чекає на українських аграріїв



Щоб продавати зерно до країн Євросоюзу, вітчизняним виробникам доведеться замінити препарати для обробки посівів.

У лютому 2020 року набули чинності зміни в європейському законодавстві, які заборонили використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів в ході 20-річних досліджень підтвердило, що ці речовини небезпечні для здоров’я людини. Особливо негативно вони впливають на дитячий організм, викликаючи затримки розвитку в перші роки життя. 

З жовтня забороняється ввезення в країни ЄС сільськогосподарської продукції, що містить залишки хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу понад 0,01 мг/кг. Цей показник означає, що при виробництві та зберіганні дані речовини не мають використовуватися. 

Для українських аграріїв це може стати неабияким викликом, адже в нашій країні ці інсектициди не заборонені та активно використовуються для обробки посівів більшості культур і складів із зерном. Особливо багато залишків хлорпірифосу накопичується в олійних культурах: соняшнику, сої та ріпаку. Утім, за словами президента Фітосанітарної асоціації України Владислава Седика, використання препаратів на основі хлорпірифосу не завжди означає, що він залишиться в продукції, адже період розпаду таких препаратів складає 20 днів. Кінцевий результат залежатиме від технології використання.

Для Групи АГРОТРЕЙД заборона хлорпірифосу в ЄС не була неочікуваною звісткою. До нововведень почали готуватися ще до початку посівної. За словами директора агропромислового департаменту Олександра Овсяника, компанія відмовилась від використання хлорпірифосу, замінивши його на інсектицид іншої групи. «Деякі трейдери й раніше висували вимоги щодо хлорпірифосу, але тепер це питання стало гостро і стосується всіх. Тож ми змінили технологію та переглянули наші схеми. Замість забороненого в ЄС препарату використовуємо більш легші піретроїди», — розповідає Овсяник.

Знайти замінники хлорпірифосу на ринку не важко, але це потребує додаткових витрат. Утім цей препарат залишається резервним варіантом на випадок великої кількості шкідників. «Такою хімією ми користуємося тільки винятково. Наприклад, коли треба поборотися з совкою озимою або совкою бавовниковою, але тільки на ранніх етапах розвитку та не систематично», — ділиться агроном. За такою схемою препарат в товарному зерні не залишається.

В якості дезінфікуючих засобів для зерносховищ препарати на основі хлорпірифос і хлорпірифос-метилу АГРОТРЕЙД ніколи не використовував. 

В Україні зареєстровано 38 препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос. Аналітики «УкрАгроКонсалт» зазначають, що цими препаратами обробляється близько 35-45% посівів, тож введення обмежень ЄС матиме істотний вплив на експорт зерна з України. 

За словами директора департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД Андрія Бута, зараз українські трейдери погано розуміють, як буде відбуватися торгівля за новими стандартами. Не зрозуміло, як визначатиметься якість товару в збірних партіях та як буде організована логістика. «Але врешті-решт ринок сам покаже, як він працюватиме. Україна експортує в країни ЄС велику кількість продукції, зокрема кукурудзи, й знайти альтернативні ринки збуту буде складно, але можливо. Потрібно тільки конкурувати ціною», — говорить експерт.